Хвороба Крона

Хвороба Крона – неспецифічне запальне захворювання кишечника, етіологія якого до кінця не вивчена. Однією з основних її причин є генетичні детермінанти, фактори зовнішнього середовища та змінена імунна відповідь слизової оболонки шлунково-кишкового тракту на присутню в ній бактеріальну флору.

Захворюваність у Європі коливається від 1 до 11,4 особи на 100 000 населення на рік. Хвороба Крона може виявлятися як у дітей, так і у людей середнього та похилого віку.
Хвороба Крона: причини

Хвороба Крона: причини

Причини хвороби Крона остаточно не зрозумілі. Вважається, що найбільш важливими з них є генетична схильність, порушення кишкової мікрофлори та аномальна імунна відповідь на мікроорганізми, що мешкають у шлунково-кишковому тракті. Згідно з останніми дослідженнями, захворюванню також може сприяти західна модель харчування (вживання великої кількості продуктів з високим ступенем переробки, низький вміст клітковини та вітамінів у раціоні).

Як виглядає лікування?

Лікування багато в чому залежить від стадії захворювання та його локалізації. Гранули месалазину з пролонгованим вивільненням є препаратами першого вибору після діагностики захворювання та виписуються для підтримки ремісії. Сучасний стан знань вказує на те, що застосування месалазину та сульфасалазину у формі пігулок не є ефективною формою лікування пацієнтів із хворобою Крона.

Іншою групою препаратів, які застосовують у лікуванні загострень захворювання, є глюкокортикостероїди. Їх починають застосовувати найчастіше під час перебування у стаціонарі у вигляді внутрішньовенного введення, а потім приймають внутрішньо з поступовим зниженням дози. Стероїди не є препаратами вибору для підтримки ремісії через безліч побічних ефектів. Однак їх короткочасне застосування в період загострень не пов'язане з дуже високим ризиком для здоров'я, оскільки вони мають високу ефективність. Однак стероїди не є досконалими препаратами: у частини хворих вони можуть виявитися неефективними (тоді йдеться про стероїдорезистентність), а у частини хворих зниження дози може спричинити рецидив, який зникає після відновлення вищої дози препарату (стероїдна залежність). Наступним варіантом є препарати, що призначаються, наприклад, пацієнтам після трансплантації. Вони є додатковим варіантом лікування: наразі ми говоримо про імунодепресанти (препарати, які знижують реакцію імунної системи). До них належить найбільш уживаний пацієнтами азатіоприн і рідше – метотрексат і циклоспорин. На жаль, ці препарати можуть сильно навантажувати печінку, що є показанням до регулярної здачі аналізу крові після початку застосування.

Нині біопрепарати є передовим методом лікування хвороби Крона. Зазвичай, це препарати, які вводяться за допомогою крапельниць або ін'єкцій. Їхнім завданням є гальмування запальної реакції організму на різних стадіях її формування. Це робиться з тією метою, щоб організм припинив пошкоджувати власні клітини всередині травного тракту. Через складність механізмів дії нашої імунної системи та різноманітність відповідальних за неї біологічних молекул з кожним роком з'являється все більше і більше біопрепаратів, офіційно схвалених для лікування (нині інфліксімаб, адалімумаб, устекінумаб та ведолизумаб) та препаратів, які є етапом клінічних випробувань . Біопрепарати – це майбутнє лікування більшості запальних та аутоімунних захворювань, оскільки вони дають менше побічних ефектів та характеризуються високою ефективністю.

На жаль, досі не знайдено ліків, які могли б повністю вилікувати хворобу Крона. У нас є лише препарати, здатні зменшити симптоми хвороби та поступово перевести її в стадію ремісії. Варто наголосити, що лікування хвороби Крона не обмежується періодами загострення, оскільки протягом згасання симптомів захворювання слід продовжувати прийом препаратів, рекомендованих гастроентерологом, з метою запобігання повторному запаленню.

Як виглядає лікування?

Хвороба Крона: симптоми

Основними симптомами захворювання є діарея, біль у животі, слабкість та лихоманка. Залежно від локалізації осередків можуть з'явитися додаткові симптоми: якщо вони стосуються змін у кінцевому відділі тонкої кишки, то домінуючим симптомом може бути біль у животі за пальпаторного фізикального дослідження у нижній правій частині живота. Якщо захворювання вражає товсту кишку – переважає діарея з болями у животі та іноді кровотечею (що може призвести до помилкового діагнозу виразкового коліту). Іноді одним із перших симптомів захворювання можуть бути і періанальні зміни: висипання, абсцес, тріщина або нориця, задовго до появи діареї або болів у животі.

Хвороба Крона: симптоми